Бот - страница 10

Річардсон зазирнув досередини апарата. Стінки були чистими, лиш у глибині білого пластикового тунелю, де раніше лежала голова, панелі були забризкані мізками. Впереміш з волоссям та кров’ю. Внизу валялась схожа на підкову штуковина.

– По-моєму, там лежить його щелепа. Нижня, – кардіохірург висунувся назад. – І… е-е-е… шийні хребці… якщо я не помиляюсь.

Френк Ді’Анно підхопився.

– Кретини! Кляті безмозкі латинос! – горлопанив він. – Таке буває, старий… таке може статись, якщо в камері знаходився метал… який-небудь металевий предмет у… Можливо, слуховий апарат чи… я не знаю, ще щось…

Відштовхнувши Річардсона, Ді’Анно поліз в апарат. Він звивався, пихтів, штовхав ногами обезголовлене тіло, зрештою зник у трубі томографа. Півтори хвилини звідтіль не долинало ні звуку. Австралієць вибрався назад набагато спокійніший, але спантеличений. І, наче вампір після фуршету, з ніг до голови вимазаний кров’ю.

– Ну що? – спитав новозеландець.

– Нічого, – прохрипів Френк. – Там є все, що й має бути: подрібнені кістки черепа, зуби, кусні обличчя, мізки, волосся і кров. Але жодного шматка металу… Жодної механічної подряпини на панелях… Це якась чортівня, Джей-Ді, і я геть нічого не шурупаю…

Черговий лікар перемістився, ставши таким чином, щоб перекривати вихід з палати.

– Містере Ді’Анно, ви мусите лишатися в кімнаті до прибуття поліції, – холодно обізвався він. – А вас, містере Річардсон, я попросив би не втручатися.

Джей-Ді не сперечався. Він позадкував, переводячи погляд з обезголовленого хлопця на свого колегу і назад.

– Тримайся, старий, – кинув він на прощання і вийшов у коридор.

Вибігши з палати, Джей-Ді замислився. Річардсон сам був лікарем, а тому розумів: що б не трапилося в ті кілька секунд після запуску МРТ, воно відбулось не через несправність апарата. Магнітне поле напруженістю 3 Тесла потужне, але цілком безпечне. Металеві предмети, що потраплять у таке поле, поводитимуться, мов гарматні снаряди. Але в тому й заковика: він сам оглядав апарат, і ніяких металевих предметів там не було.

Новозеландець сповнився рішучості докопатися до істини. Принаймні він мусив спробувати.

Насамперед Річардсон, скориставшись переполохом, піднявся на 3-й поверх. Хутко зорієнтувався в коридорі, відчинив потрібні двері й заскочив до кабінету рентгеноскопії. Він сподівався, що в апаратній нікого не буде, та помилився: за столом сиділа молоденька медсестра з точеними ніжками від вух. «Наче з обкладинки журналу», – мелькнуло у нього в голові.

Дівчина звела на чоловіка темні очі.

– Чим можу вам допомогти? – запитала іспанською.

Джей-Ді розгубився.

– Кхе-кхе… сеньйорито… Ви… м-м-м… Ви розмовляєте англійською?

– Так. Трішки.

Новозеландець нітився, переминаючись з ноги на ногу.

– Вам, певно, щось потрібно? – сяйнула посмішкою медсестра.

– Вибачте, що я так… ну, увірвався… – Річардсон зітхнув. Слова не клеїлись докупи. – Я лікар. Мене покликали сюди, щоб допомогти з… з… нещодавно доставленим хлопчиком. Білим. Мабуть, туристом, якого… Його машина збила…

Джей-Ді знову затнувся. Чилійка кивнула.

– І?

– Йому робили рентген. Я хочу подивитися на знімки, – зібравшись з силами, одним махом випалив Джей-Ді.

Дівчина замислилась, кумедно морщачи носика. В принципі, вона мусить відмовити. Цей чоловік не належить до персоналу лікарні, крім того, товстуха з рецепції вже подзвонила і розказала їй, що світловолосому малому, якого привіз той наркаш із пустелі, хтось із білих «коновалів» відірвав голову. На щастя, медсестричка поки що не второпала, що «коновал» відірвав голову в буквальному розумінні, та ще й вподобала Джей-Ді, сприйнявши лікареву ніяковість за результат запаморочливої дії своєї зовнішності. Вона кокетливо посміхнулась і підсунула на край стола кілька великих рентгенівських знімків.

– Але тільки подивитися, – по-змовницьки прошепотіла.

– Гаразд, – Джей-Ді накинувся на знімки.

Хлопця «просвітили» всього – з голови до п’ят, – окремо відзнявши голову, грудну клітку, таз, кістки рук та ніг. Річардсон по черзі брав до рук сіро-чорні листки, підіймав їх над головою і уважно роздивлявся у жовтуватому світлі стареньких ламп. Особливо уважно – знімок голови. Великі аркуші тремтіли в його руках.