Замах на Селену (Збірка) - страница 41

Коли хлинула вода через підводну галерею в серцевину розжареного кратера, прокотився підземний гул, а над вулканом піднявся клубок білої пари. Острів здригнувся. Вулкан заговорив на всю свого потужність, яку таїв у собі тисячоліттями. Вода прискорила цей процес. За парою вгору полетіло каміння, впереміш з вогненними викидами розжареної лави. Небо затягло чорними хмарами, піднявся вітер. На землю посипався кам’яний град.

Арсен оглянувся. Поблизу жодної споруди, де б можна було сховатися хоча б на деякий час. Метнувся до намету, схопив акваланг і щез у морській хвилі. Це його врятувало.

За якусь годину острів перетворився в палаючі руїни.

Дим і сморід від ядовитих випарів, не дозволяють покинути море. Арсен зрозумів, що так буде довго. Тому вирішив податися до підводного дзвону. Там можна буде перечекати, поки все затихне і до острова причалить рятівне судно.

Арсен безпомилково знайшов дорогу до дзвону, де мешкає Арі. Коли винирнув з проруба, побачив свою рятівницю серед старійшин племені. Майнула думка: промишляти в морі зараз небезпечно, тому й зібралися на якусь раду. Рибохвості понуро дивляться на пришельця, не виражаючи жодних емоцій.

Арі спокійно подала гостю чашу з їжею, потім підібрала акваланг і так же спокійно шубовснула у проруб. За нею подалися і всі її одноплемінники.

Арсен зрозумів: його залишили самого. Отже, добрі відносини зруйновані. Треба старанно приготуватися до захисту. Перше. Він не зрадник, бо не розголосив про їхнє існування у підводді.

Друге. Він має їм розтлумачити, що без сонця жити не зможе. Рибохвості мають велике почуття милосердя, а тому мусять дати йому повну волю.

Щодо Аріної любові, то нехай залишить її в пам’яті, як найкращий спогад про їхню дружбу. Але сталося непередбачене.

Громада рибохвостих почала періодично посилати екскурсії для огляду Арсена, як дивовижну істоту. Він для них тепер став експонатом ошуканця і зрадника. Молоді вихователі приводять дитячі групи, щоб показати злу людину зі світу, що над морем.

За якийсь час це Арсенові набридло. Він кинувся в пошуках акваланга, та усе даремно. Дійшов остаточного висновку: рибохвості його запакували у дзвоні навіки. Вони не простили йому зради.

Арсен, впав у повну прострацію. Його покинуло будь-яке бажання шукати шлях до порятунку.

А тим часові Арі не може змиритися зі своїм обманутим коханням. Це велике почуття вона не може в собі загасити. Напевно, її колишні предки, що жили під сонцем, також мали щось подібне.

Арсен не знає, яку боротьбу вела Арі за його звільнення. Але у неї нічого не вийшло. Старійшини підводної цивілізації взяли Арсена під свій нагляд.

Арсен уже пасивно сприймає їхні експерименти. Майбутнє тепер його мало турбує. Тим більше, що рибохвості, маніпулюючи над ним руками, до нього навіть не доторкуються. Це щось подібне до магічних заклинань з розмахуванням руками довкола тіла. Він уже нічому не дивується, ніщо його не цікавить, він готовій померти і всяка повільність на шляху до небуття його тільки дратує. Його навіть перестало цікавити, що він їсть, який сьогодні День, що робитиме завтра.

В монотонному напівсні, напівмаренні минали дні і місяці. Він втратив будь-яку міру часу. І раптом появляється Арі. Вона сувора і непідступна.

— Збирайся додому, — сказала і поклала до ніг акваланг.

Арсен не вірить щастю, яке знову принесла Арі. Чи не сон це? Несміливо, шпортаючись, ступає до Арі, щоб подякувати.

Арі стоїть, наче видовбана з каменю. Тільки очі повні, давнього блиску. Змахнув рукою на прощання і кинувся вниз, у воду, у своє визволення, у країну сонця і вітрів.

На березі його підхопили дужі молодики у матроській формі і понесли на судно. Арсен сам не зміг ступити ані кроку. Він розучився ходити.

В каюті відчув — чогось йому бракує. Покликав лікаря. Той нічого підозрілого не знайшов, хоча Арсенові щось здавлює груди. Просить оглянути детальніше. Коли роздягнули, крик здивування прокотився по кораблю.

— Людина-риба!

Людина, яка серед білого дня випливла із морської глибини, на ногах має плавники.

Корабельний медик розвів руками.

— Подібного явища в медицині не спостерігалось. Можна подумати, що кінцівки перетворюються в плавники спонтанно, тобто самовільно, ізсередини.