Замах на Селену (Збірка) - страница 43

стр.

В цей же період одержав розквіт клас рептилій. Ці холоднокровні плазуни настільки мали благодатні умови для існування, що з часом захопили не лише сушу та море, а й повітря. І ось тоді серед різновидів гігантських динозаврів появився вид п’ятипалих плазунів. Вони називаються котілозаврами. Цей вид у процесі подальшої еволюції дав родовід теплокровним ссавцям, в тому числі і людині.

Минуло кілька епох.

Під час чергових відвідин Немезідою Сонячної системи знову ж таки від її гравітаційного поштовху полюси і екватор повернулися на свої попередні місця. Одночасно повернулися на свої місця і магнітні полюси Землі. Клімат планети набув сучасного стану. Але пам’ять про перебування в Бермудському трикутнику та морі Диявола магнітні полюси зберігають досі.

Це пов’язано з кристалічною будовою земного осердя. Тут уже мовилося, що не лише тверді кристали, а й рідкі, мають властивість довгий час зберігати інформацію про минуле. В розломах морського дна, над якими перебували геомагнітні полюси, ці кристали мають особливу активність. Земний магнетизм чітко зв’язаний із сонячними магнітними бурями. Під час збурень на поверхні Сонця колишні полюси Землі теж пробуджуються. Магнітні силові лінії в дні аномалій створюють тут порожнини діаметром у декілька кілометрів, а висотою — від океанського дна до стратосфери. Це — своєрідні магнітні, діри, з яких назовні не проникає жоден сигнал. Все, що потрапляє в цю діру, провалюється, наче в безодню, не залишивши жодного сліду. Риби та морські ссавці заздалегідь відчувають початок магнітних аномалій і спішно віддаляються від тривожних місць..

З давніх давен кораблі, а в останнє століття і літаки, безслідно щезають в цих незвичайних циліндрах.

Лектор зробив паузу. І раптом вигукнув:

— Як ви думаєте, все, що там зникало протягом віків, лежить спокійнісінько собі на морському дні?

Ми мовчали. Де нам знати, що робиться на тому страшному дні! Та він не довго очікував нашої відповіді.

— Я цю думку спростую, — сказав лектор. — Там, на дні, від них немає жодного сліду! Так, так! Жодного сліду! — вигукнув він. — Тоді виникає таке запитання: де ж вони поділися? Адже часу появи перших мореплавців і до наших днів там повинні бут величезні кладовища кораблів!

Правда — останнім часом дати магнітних аномалій вказуються в періодичній пресі заздалегідь. Про ці дні сповіщається і по центральному радіо на початку нового місяця. Капітанам кораблів та авіалайнерів не рекомендується появлятися в цих районах, що вони і роблять.

І все ж, де розгадка цього таємничого явища?

Лектор замовк. У залі стало чутно, як ходить по подвір’ї ранній березень. Вітерець постукує забрунькованим віттям у шиби вікон, ніби кличе нас на волю. Але ми не хочемо тієї волі. Ми зосереджені і замислені. Ми зачудовані почутим і заклопотані несподіваною звісткою.

Справді, де поділися рештки затоплених кораблів, якщо їх там на дні немає? І тут я твердо запитую:

— Якщо на дні моря ніяких слідів не виявлено, то чи не є отой магнітний циліндр своєрідним мостом, по якому предмети, що потрапляють в нього, переносяться в інше місце Всесвіту? В таке місце, звідки до нас не доходять ніякі сигнали?

Лектор уважно подивився, поправив окуляри і неспішно відповів:

— Так, шановні друзі! Ми ще не знаємо, де та пристань, до якої прибувають потерпілі земляни. Але переконані, що той світ в іншому вимірі простору. Він у нас називається четвертим виміром. Про нього наука уже дещо знає. В тому світі, який має чотиривимірний простір, цивілізація існує на багато вищому рівні розвитку. Одним із характерних показників їхнього існування — це безсмертя. Так! Так! У них час тече зовсім інакше, ніжу нас. Мешканці Дивосвіту, так ми називатимемо їхню цивілізацію, володіють поступом часу не лише від минулого до майбутнього, а й у зворотньому напрямку. Це дає їм можливість вчасно виправляти свої помилки, допущені в русі часу від минулого до майбутнього. Потрапивши у скрутне становище, вони повертають плин часу у зворотній бік і усувають помилки на підставі набутого досвіду. Завдяки цьому фізично і морально вдосконалюються без якихось обмежень. І таким чином віддаляють наближення своєї смерті, строки якої, як це ви знаєте, мають усі види живого не лише на нашій планеті, а й у всьому Всесвіті.